Вчора прийшов очікуваний вітер. Наростав поступово зранку до вечора. Спочатку ми з Енеєм справлялися з двома вітрилами. Після обіду геную прийшлося скрутити, щоб не порвати. До вечора йшов тільки під основним вітрилом курсом фордевінд (вітер в спину) використовуючи автопілот або вітровий самопідрулювач. Але коли швидкість вітру досягла 30 вузлів, а пориви майже 40, автопілот почав гримати все частіше і прийшлося його відключити, що не зламати. Перейшов на ручне керування. Деякі хвилі досягали більше чотирьох мерів у вмсоту. Але найгірше були ті, що приходили з боку і збивали з курсу. Як стемніло і не стало видно вітрила і напрямку хвиль я почав робити помилки і човен розвертало поперек. Крім того я вже стомився і довго би не витримав. Вирішив не боротися зі стихією і проявити трохи мудрості – лягти до ранку в дрейф. Вже восьма ранку. Вип’ю кави і спробую рухатися далі.