За сім днів від Пуерто Ріко до Багам пройшов біля 900 миль дякуючи північно-східним пасатам.
З трьох варіанів маршруту до східного побережжя США – південним шляхом між Кубою і Багамами, пінічним, тобто океаном, залишаючи острови Туркс і Кайкос по лівому борту, і через Бермуди, вибрав другий. В основному, щоб уникнути руху туристичних пароплавів і мати змогу відпочивати вночі. Бермудський варіант відпав, бо вирішив зупинитися десь до мису Хатера і не йти в Ню- Джерзі.
Підійшовши до Багам, побачив, що прогноз погоди показує зону високого тиску, тобто штиль, північніше острова Великий Абако. Тому змінив маршрут і націлився на Вест Палм Біч, залишаючи Абако по правому борту, з метою підхопити Ґольфстрім біля берега Флориди, до якого 175 миль.
Тоді, навіть якщо попаду в штиль на який час, течія повинна дати мені “безкоштовні” три вузли, які компенсують об’їзд.
Якщо пощастить, то пройду останні 500 миль без того, щоб боротися зі зустрічним північним вітром.
На православну Пасху мені дісталася махі – перша риба, яку вдалося витягнути з часу, коли я залишив Намібію.