Вчора була ясна, сонячна погода весь день. Я подумав, що зона шквалів нарешті скінчилася. Але вони прийшли. Вночі. Ще й друзів привели. Йшли один за одним без перерви з першої години ночі і до шостої. Проснувся, коли сонце вже зійшло від ссвоерідного шуму вітру і сильного нахилу човна. До такої міри, що вода обмивали підвітрений край палуби. Через цей нахил зміг піднятися на ноги тільки з третьої спроби. Виліз назовні – на небі ні хмаринки, яскраво світить сонце, а вітер дує 35 вузлів. Я такого не чекав і не рифив вітрила на ніч. Годину утримував Енея на курсі, навалюючись всім тілом на штурвал, особливо, коли підходила велика хвиля на ніс або корму. Одна з таких хвиль облила мене з ніг до голови соленою водою. Неочікувано отримав повний ранішній моціон: годину інтенсивних фізичних вправ і душ. Залишилося випити кави і можна вважати, що день почався. Через годину все вернулись до норми – вітер 22 вузли і менш агресивні хвилі.
Ще одна риба зірвалася. Я був в каюту і не бачив, коли вона клюнула, а шум вітру і хвиль заглушують всі звуки ззовні. На цей раз обломала гачок, який почепив зранку. Значить він спрацював. Тепер поставив два.
Шлях на Google Earth з фото
Відео епізоди на Youtube
