Кілька годин тому перемістився в часі.
Не хвилюйтеся – поки що тільки в годинниковому часі, не в реальному. Пересік 180 меридіан – умовна лінія, де час перескакує на день вперед (або назад), де сьогоднішній день стає завтрашнім. Тобто кілька годин тому в мене була 11 година ранку 22 вересня, а коли пересік лінію – та сама 11 година ранку, але вже 23 вересня.
Дощі перестали – сонце і добрий вітер.
Вчора ще раз впевнився, як важливо мати певну долю щастя в житті.
Після складної дощової ночі і напруженого дня зібрався кілька годин поспати. Завів будильник на дві години вперед, ніби все виглядало в нормі: маршрут, вітрила. Ліг, і в цей момент прийшло текстове повідомлення від Сергія – пролунав типовий сигнал телефону. Відповідати відразу не хотілося, бо вже був напівсонний, але всеж таки протягнув руку до телефону, і випадково зачепив екран таблоїда з картою, де позначений маршрут. Зображення збільшилося і я побачив, що прямо на моєму шляху лежить маленький риф (Navutu reef), якого на попередньому зображенні карти не було видно!
До нього лишалося п’ять миль і якби я ліг спати на дві години, то проснувся би раніше. I не від сигналу будильника.
В лоціях пишуть, що багато вітрильників закінчили свою подорож тут, на Фіджі, тому що потрапили на корали, яких тут багато і при поганому освітленні невидно.
