Якраз сьогодні зранку, наливши води в чайник для кави, стояв і думав, що навіть нема про що писати – в цьому переході нічого цікавого не стається. Коли раптом прийшла висока хвиля з лівого борту і так гойднувся човен, що чайник, який стояв на столі з’їхав в сторону нахилу, вдарився об бортик, вилетів поза межі стола, зробив сальто в повітрі і впав на підлогу дном, не розбивши при цьому води, хоча кришка злетіла при першому ударі. Такого я ще не бачив. Чайник, з водою і без, неодноразово злітв на підлогу, але щоб не розплескати воду – вперше.
Вчора бачив велику рибу – понад метр довжиною. Вона півгодини вивчала наживку, що тягнеться за човном і проігнорувала її. Потім кілька хвилин тикалася носом в блискуче перо підрулювача. Схожа на жовтоплавникову тюну бо мала жовті плями вздовж хребта і біля хвоста. А може акула, бо вела себе дуже впевнено.
Позавчора пірвав геную (переднє ввтрило). Зняти щоб зашити не беруся, бо сильно хитає. Іду під основним вітрилом зі швидкістю на півтора вузла меншою ніж звичайно – біля п’яти вузлів.
Сьогодні зранку телефонував Сергій. Він тримається в 60 милях позаду, але навіть на зарифлених вітрилах поступово наздоганяє. Його човен довший і з плоским дном. На попутному вітрі легко робить сім-вісім вузлів. Порадив, щоб не стримувався і розправив крила – нехай рухається природньо.
