Вночі зоряне небо, Молочний шлях з сузірям Південного хреста (його видно тільки в південній півкулі) надімною. А внизу, по обидвох сторонах човна, світить ся планктон. Відчуття гармонї з природою. І знов не довго. Піднявся вітер, нагнав високі хвилі. Індійський океан відомий своїми хвилями. В цей сезон вітер відносно стабільний з південного сходу і хвилі мають простір для росту. Мій курс – 270 градусів, по відношенню до вітру -бакштаг. “Еней” не любить цей курс. Не може тримати напрямок з допомогою автопілота, бо збивають хвилі. Всю ніч пробував знайти працюючу комбінацію вітрил. Дарма. Треба керувати ручно, або міняти курс. Вибрав останнє. Тепер човен іде значно південніше, зате сам. Лівий борт постійно підставлений хвилям. Час від часу сильно кидає в сторону. Дискомфортно. Чере два дні буде підсилення вітру до 30 вузлів. Тоді дискомфорт переросте в сильний дискомфорт. Коли це станеться, планую повернути на північ і йти фордевінд – коли вітер в корму. Лінія руху виглядатиме, як зиґ-заґ. Так, ніби я йтиму проти вітру, хоча він попутний.