Останні три дні пройшли в пішохідних прогулянках стежками джуглів. На Муреї є кілька оглядовихих майданчиків з прекрасним виглядом на гори і бухти.
Родина Іванових, що гостить на яхті Сергія живуть в цій місцевості вже понад п’ять років, з них рік провели тут, на Муреї, і дуже багато розказали про місцеві звичаї, історію, цікаві місця. Наталя дружина Максима, дуже добре знає французьку мову і навіть періодично працює провідником для туристів. Кращих провідників для нас з Сергієм знайти було неможливо.
Ми стоїмо на якорі в бухті Опуноху. Кажу ми, бо човни прив’язані один до одного – так зручніше. Через два дні перейдемо в сусідню бухту Кука. Іменем англійського мореплавця Джеймса Кука названа сусідня бухта, хоча місце його стоянки було тут, в 30 метрах від нас, де на березі є два невеликі монументи присвячені цій події 1769 року.
Хоча найкращим офіційним оглядовим майданчиком вважається Бельведер, мені більше сподобалося місце під назвою Три сосни.
На острові є водоспади, ананасові поля. З історичних місць треба відмітити марае – викладені камінням майданчики для ритуалів, яких тут більше сотні. Деякі з них пов’язані з місцевими війнами і кінібалізмом, яких існував тут ще не так давно – понад 100 тому.
З приходом европейців місцеві звичаї включно з танцями, що мають недвозначний плотський характер, активно заборонялися. Останнім часом спостерігається коливання в протилежний напрям – активне відродження місцевого фольклору на всіх рівнях і адміністративні дії в напрямку обмеження вільного туризму, особливо вітрильного.
