Понеділок, сьома година ранку. В Ґамбієр прийшла зима. Весь тиждень був сильний вітер, останні два дні з дощем. Попередній тиждень була добра погода, а перед ним – сім днів сильного вітру. Так тепер буде наступні три-чотири місяці. Температура води поступово знизиться на кілька градусів і досягне найнижчого рівня (нижче 20 градусів Цельсія) в липні-серпні. Тому час рухатися на північ. Запланував вихід на 11 червня до архіпелагу Туамотус. Планую зупинитися на островах Аману, Хао і Факарава, звичайно, якщо погода дозволить.
В Ґамбієр прийшла те тільки зима. Три дні тому сюди прийшов човен Сергія Щеколдіня, з яким ми стояли рядом в Ушуаї, Аргентина. Він пересік Тихий океан за місяць без зупинок – всі острови закриті, і почав перехід з Пуерто Монтт, Чілі. Попередня команда розїхалася непередбачено і він думав, що прийдеться переходити океан одному, але в останній момент знайшлася людина. З електронної переписки я не зрозумів деталей, а коли побачив його команду три дні тому, то був здивований. Виявилося, що це жінка віком 58 років на ім’я Оля. Має двох дітей і трьох внуків. Вже три з половиною роки подорожує різними видами транспорту, головни чином – автостопом. Її мета – обійти кругом світу. Вона добре готує – щоб відмітити прибуття до Ґамбієру вони запросили мене на обід з борщем і салом. Підозрюю, це було зроблено спеціально з огляду на моє українське походження.
