Перші два дні шторму були вступні. Справжня дія відбулася вчора, на третю ніч, з восьмої вечора до восьмої ранку.
Я настрої вітрила виходячи з досвіду двох попередніх днів – залишив третину переднього і сильно її натягнувся шкотами і взяв на другий риф основне.
До середини ночі все працювало і я сподівався, що ца ніч закінчиться мокрим одягом і диванними подушками від води, що проникала через вентиляційні отвори, гарматними ударами хвиль в корпус човна і кількома синцями. Лежати було неможливо, тому я стояв сперлися спиною об стінку. Нахил човна був майже 30 градусів, тому було враження, що я напів лежу.
Вітер дув 35-40 вузлів з поривами до 50. Хвилі висотою до шести метрів. Одругій ночі переднє вітрило розкрутилося повністю. Якщо залишити його так, то через годину від нього нічого не залишиться. Натягнув непромоканець і чоботи, страховочний пояс, і поповз на ніс човна. Виявилося, що канат, який скручує-розкручує вітрило перетерся і обірвався. Зв’язав обірвані кінці – до ранку витримає.
Приповз назад – новий ключ для вінчів (лебедок), який я купив в Ушуаї, зник, як і попередні чотири в Атлантиці. Якщо Тихий океан також буде брати з мене мито ключами – треба накупити їх багато. Але дивно, бо цей був з замком, який треба відкрити, щоб вийняти ключ.
Це був дуже дуже довгий шторм. Під кінець лексикон самовільно заповнився словами, які я рідко вживаю.
