З середини ночі довгий штиль. Хитаюся на хвилях, як звичайно при безвітрі, разом з альбатросами. 
За 150 миль від постійно вітряного мису Горн сьогодні тут мир і спокій. В цій частині планети, на крайньому півдні, живе дуже мало людей. Вже тиждень, як не бачив жодного корабля, жодного літака, не чув радіо переговорів. Ще незаймана територія. Незвичне відчуття чистоти.
Вчора цілий день моросив дощ, було холодно і сиро. Виходив назовні тільки щоб підправити вітрила, а так весь день провів всередині.
Пробував зконтактувати з управителем яхт-клубу Мікалві в Порт Віліямс, щоб забезпечити місце стоянки для човна, але він там вже не працює. Дав мені інший телефон, але він недійсний. Вчора написав їм електронного листа – поки що без відповіді. Написав до Брайана, з котрим познайомився в Мар Дел Плата, думаючи, що він може бути в Порт Віліямс, бо він вийшов на тиждень раніше мене. Але він в Ушуайа – аргентинський порт на іншій стороні каналу. Спробую пізніше ще раз зателефонувати до яхт-клубу.
