Ми вийшли з вчорашнього тунелю живими і неушкодженими, але ця ніч була знаменитою великою кількістю невеликих шквалів – я нарахував шість – коли швидкість вітру піднімалася до 20 і більше вузлів. Останній стався десь біля третьої години ранку – ще було темно. Я сподівався, що за годину ми пройдем його, але коли розвиднілося, кругом були суцільні хмари.
Вже полудень, а вітер не вщухає, іде дощ і круті хвилі час від часу б’ють човен в борт і заливають зверху соленою водою. Напрям вітру змушує нас рухатися 30 градусів в сторону, тому що дме якраз з тієї сторони, куда нам треба, а йти прямо проти вітру під вітрилами неможливо.
Незважаючи на це, я починаю отримувати все більше задоволення від такого способу життя. Скоро три місяці, як вийшов в море. Океанська пустеля і гармонійність природи поступово проникають в мене і привчають до такого ж способу життя. Я вимушений змінюватися, адаптуватися до навколишнього середовища, щоб жити і рухатися в гармонії з ним. Хоча б для того, щоб уникнути проблем через невчасні або неправильні дії.
