Думаючи, яким шляхом пройти до Тихого океану, більше схиляюся до мису Хорн (є два шляхи як пройти з Атлантичного до. Тихого океану – панамський кана або обігнавши мис Хорн – крайня південна точка Америки).
У моєму випадку панамський канал означає великі кошти (треба платити за прохід) і незручність жити і утримувати кілька днів трьох-чотирьох хлопців, які будуть проводити човен через шлюзи. Крім того, перехід між океанами через проритий людьми, тобто штучний канал, робить кругосвітню подорож також штучною, неправдивою. Хоча мета досягнута – старт і фініш в точці А.
З іншої сторони, мис Хорн – це серйозний виклик не тільки мені, через холод і вітер, але і човнові. Максимальна швидкість вітру до оцього часу сягала трохи більше 30 вузлів, і це серйозна нагрузка на такелаж човна. На мисі Хорн 40 вузлів – нормальне явище. Не кажучи вже про висоту хвиль, яку такий вітер наганяє. Крім того, напрям вітру майже постійно з заходу на схід, коли ми йдемо зі сходу на захід. Єдиний шлях – спіймати вікно, коли вітер тимчасово стихне і сподіватися, що це протягнеться достатньо довго. На шляху до мису Хорн треба подолати кілька інших перепон – уникнути ураганів, які починаються біля західних берегів Африки і йдуть до Карибських островів і східного побережжя Північної Америки, перейти зону екваторіального штилю (долдрум), уникнути зустрічних океанських потоків.
Якщо іти через Панамський канал, всі ці перепони не мають значення – досить дочекатися на теплих Канарах попутніх вітрів, які починаються в листопаді, якраз коли сезон ураганів іде на спад. Якщо ж іти на південь, то щоб уникнути ураганів виглядає доцільним триматися західного побережжя Африки, аж до Ліберії, після чого повернути на захід в сторону Бразилії, на шляху з північної півкулі Землі до південної перетнувши екватор. Перетин екватора означає прохід через зону штилю на північ від нього. Вона має форму трикутника з основою біля африканського берега, звужуючись на захід. Ширина її коливається від 440 до 100 миль. В якій точці це зробити найкраще, хвилювало мореплавців з часів Колумба і до відкриття Панамського каналу і початку ери моторного судноплавства. Для вітрильників це питання залишається активним.
Першим, хто зібрав дані про вітри і погодні дані докупи був американський офіцер флоту Меттью Фонтейн Маурі. На основі тисяч свідчень він визначив, що екватор краще пересікати між меридіами 30 і 31 градусів (заходу). Проте ці дані потребуть модифікації, тому що зона штилю і торгові вітри міняються в залежності від пори року. У моєму випадку у жовтні, коли переважають південно-західні монсуни з побережжя Африки між Екватором і островами Капе Верде, треба триматися східніше до широти 10 N і пересікати екватор між 27 і 28 градусами. В цей час можливо підхопити східний вітер між 7 і 8 градусами з північної сторони. Капе Верде рекомендують обігнати з північно-західної сторони, але це це не виглядає практичним. З південної сторони екватора можуть бути вітри східного напрямку, але важливо для тих, хто планує зупинку в Сальвадорі.
