Зустрічний вітер десять днів. Іду галсами в середньому 86 миль за добу, з них тільки 40 в потрібному напрямі.

Деколи шквали. Кілька днів тому один з них надірвав другу геную. Три дні тому замітив, що надрив значно розширився і вже майже довжиною в метр. Вчора зняв і спробував залатати. Залатав і підняв вітрило на місце. Сьогодні вночі, коли я спав, шквал розірвав геную навпіл. Зранку до полудня ліпив її докупи. Підняв, і через десять хвилин знов порвалося все, що зробив. Ті липучі стрічки для ремонту вітрил – нідочого.

Якщо бути дуже уважними, то можна попередити подібні неприємності. В даному випадку перед шквалом вітрило довго тріпотіло на вітрі, який спав і втратив конкретний напрям. Я це чув. Але була третя година ночі, коли сон найглибший і підніматися дуже не хочеться, особливо, якщо до цього кожну годину пробуджувався і виходив на палубу. Кожен раз я бачив тільки невеликі хмарки. І цей раз подумав, що це невелика хмарка. Але помилився. Так що в кінці-кінців, це знов моя помилка.

А сьогодні ще передсвяття католицького Різдва. Може католицькі боги чимось розгнівані? Але чому ж тоді православні щвященники не віддають гроші за зроблену роботу вже третій рік?

Вчора пройшов біля острова Комодо – там де водяться дракони. Заходити без дозволу не став. Драконів вистачає скрізь.

Сьогодні Сергій з “Валентини” написав, що тут в цей час постійна течія з півночі швидкістью 1 вузол. Це зменшує і так малий поступ вперед.