Знов у морі. Відчуваю полегшення. Острів дуже сподобався. Навіть не хотілося залишати це місце. Мені взяло майже два тижні, щоб адаптуватися до місцевої атмосфери. Почали налагоджувалися знайомства, з’являтися любимо місця: кафе на березі моря з гарною кавою, пляж на Порто Пім. В п’ятницю, останній вечір, дізнався, що зовсім недалеко від марини є ресторан Atletico, який тримає українське подружжя. Вступив познайомитися, але вечір в п’ятницю дуже напружений в добрих ресторанах – обмінявся лише кількома словами з Наталою – власницею заведення. Схоже, що вона абсолютно задоволена тим, де живе і чи займається. Механік, який в п’ятницю закінчив ремонт двигуна сказав, що на острові є досить багато украінців. Але в морі все таки краще, спокійніше. Тут нема земної непевності.