Всю ніч ходив в лавіровку. До входу в порт добрався тільки зранку. Порт Хорта розміщений надзвичайно добре – захищений від вітрів з усіх сторін: великими скелями зліва і справа, високим схилом з містечком позаду і іншим островом з не діючим вулканом на невеликій відстані спереду. Але для мене це створило складність, бо коли я підійшов до входу в гавань – зник вітер. Зайняло час, поки, використовуючи найменші подихом вітру, ми дібралися до місця і кинули якір. Кілька людей на березі зібралися подивитися, чим це закінчиться. Все закінчилося добре – боги вітрів були прихильними до нас. Напевно їм стало соромно за останні три дні. Сезон вітрильників скінчився. Ми одні на якорі. Інакше не змогли би зайти в порт між іншими човнами. Пройшли офіційні інституції: Alfandega – імміграційна служба, SEF – імміграційна служба, Guarda Nacional Republicana – поліція. Досить просто, але з трьох службовців лише один розмовляв англійською. Хорта – туристичне містечко. Багато туристів. Чув російську мову на вулиці .