Розмірковую про складний і заплутаний візерунок правил і обмежень, за якими функціонує світ медичного страхування. Тримаю в руках договір, де за першою сторінкою з підписами і печаткою, ідуть 28 сторінок мілкого тексту з переліком обмежень і ситуацій, в яких страхування не дійсне. Дорожня пригода на скутері входить в цей довгий список.

Так виглядає, що медичне забезпечення помірної вартості для туриста закордоном покриває медичні витрати тільки у випадку, коли людина отримала пошкодження на рівній підлозі в межах готелю.

З розмов з іншими яхтсменами я зробив висновок, що багато з них або мають обмежені покриття за невисоку ціну, в основному тому, що в деяких портах їх вимагають, або не мають жодного. Думаю, що в основі такого вибору лежить оцінка ризику і досвід, коли покриття куплене для водного туризму, не покриває випадків на суші. І навпаки. Як кажуть, якби знав де впаду, підстелив би соломи.

Звичайно, в ідеальному випадку добре мати універсальне покриття на всі випадки життя у всіх частинах світу, але серед моїх знайомих мало хто може дозволити собі таку розкіш через надмірно високі ціни. У моєму випадку це означає, що всі медичні витрати мають бути оплачені готівкою.

І вже в котрий раз за час подорожі життя дивує мене несподіваними подіями. Після аварії Сергій не відходив від мене два тижні ні вдень, ні вночі. Таня, Филип, Ярослав, Наталя неодноразово допомагали в різних питаннях без жодного прохання з моєї сторони. Індонезійці Коді, Альберт відвідували в лікарні і допомагали вирішити практичні питання. Свого роду діюча американсько-християнська ідея в мініатюрі, коли національні і релігійні бар’єри між людьми зникають, а в основі відносин лежить чиста і безкорисна любов до ближнього. За такий досвід варто обійти кругом світу і трохи постраждати. 4 травня Вчора був на плановому прийомі у хірурга. Лікар признався, що кожен раз, коли мене бачить, його серце починає прискорено битися. Очевидно операція й справді була складною.

А тепер лежу на спині на веранді у народного цілителя на імя Ціркус на Балі. Півгодини тому він робив зі мною свої магічні вправи, перевертаючи зі спини на живіт, намазуючи оліями і натискаючи на різні точки тіла. Трохи схоже на масаж, але інакше.

Народний цілитель Ціркус на Балі робить зі мною магічні вправи.

Загальне почуття краще, тіло вібрує, болей нема. Кажуть, що це тільки початок, а основні наслідки візити проявляться поступово у вигляді подій. Сказав, що через місяць я буду в порядку. Я запитав, чому зі мною сталася така пригода, сподіваючись придати події якийсь сенс, пояснити, або визначити свою помилку. Після другої спроби Ціркус показав пальцем на голову. І що би це означало!?.

Напевне нічого. Індонезійці живуть і мислять дуже просто, не шукаючи в подіях особливого змісту і не витрачаючи час на аналіз минулого і міркування про майбутнє. В їхній мові, яка відображає особливості світосприйняття, навіть не нема часів і відмінків. Все життя проходить тут і тепер. Глибинний зміст такого світосприйняття особливо ясний, коли дивлюся з перпективи події десятиденної давності на безглуздість переживань з приводу проблем минулого, якого вже нема, або майбутнього, якого ще нема і може й не бути.

Ціркусові біля 80 років, приймає він нерегулярно і грошей не бере.