35 днів, як в морі.

Годину назад стемніло. На небі хмари, деколи блискалє з різних сторін. Звичайна картина. Включив бортові вогні.

Вітер зустрічний, північно західний 10-20 вузлів вже другий день. Іду галсами. З такою швидкістю пройти 700 миль, що залишилися до Ломбоку займе днів десяихть. 10 вузлів – досить не зле, хвилі невеликі, хитає помірно. Коли піднімається до 20 – вже серйозно дискомфортно. Зранку дуло біля 20, а я все не міг повністю проснутися. Одна висока хвиля помогла – хлюпнула через відкритий люк і щедро окропила мене і ліжко. Моментально проснувся і зірвався на ноги.

Вчора, як стемніло, побачив попереду підсвічені знизу хмари. Це вогні нафтодобувних вишок. Тепер знов бачу підсвічені хмари, але вже за кормою. Зайняло добу, щоб пройти цей участок.

Террі з вітрильника “Манаті”, з якою ми стояли поруч в марині на Фіджі, написала, що там всі нервово очікують ураган Яса, що наближається.

Кілька людей в марині запевняли, що небезпека невелика в сезон ураганів. За кілька днів буде видно.