Весь світ зійшов з розуму через той коронавірус. Країни зачиняють кордони і вводят карантин.

Через це вирушив вчора, пробувши на острові менше, ніж планувув – тільки чотири дні.

Причому рішення треба було приймати негайно, бо, як повідомила Росіа, острів Робінзон Крузо, як і острів Пасхи, де я збирався зробити наступну зупинку, зачиняють кордони опівночі з 18 на 19 березня. Тобто посля 18 березня мене могли не випустити. Крім того, в п’ятницю, тобто через два дні, очікується сильний вітер з півночі. Бухта якраз незахищена з північної сторони. Військові вже зробили попередження по радіо і місцеві рибалки почали витягувати свої човни на берег. Караще звідси забратися для безпеки.

Таким чином острів Пасхи як можлива зупинка відпадає. Місцевий поштар Хорхе з острова Робінзона Крузо повідомив, що кілька тижнів тому острів Пасхи офіційно зміним свою назву на Рапа Нуі. Чілійцям він відомий під обома назвами. Причина в тому, що місцеве населення вважає себе полінезійцями. Географічно острів є крайньою точкою Полінезї. Від Чілі його розділяє 2000 миль. Теорія Тура Хеєрдала, що острів заселили вихідці з Південної Америки, сьогодні вже вважається застарілою.

Домінік і Кароль повідомили, що в Пуерто Монтт і скрізь в Чілі те саме – введено надзвичайний стан, зачинено порти для туристів.

Чотирьох днів на острові було досить. Шкода лише, що заборонили пірнати аквалангістам. Я якраз зібрався пройти “баптизм” – тобто перший раз зануритися на глибину на 40 хвилин з інструктором.

Перший раз використав свій тендер і підвісний мотор Lehr. Він працює не на бензині, а на газі. Одного літрового балончиками з пропаном вистачило на чотири дні, причому відстань від човна до причалу була приблизно кілометр.

В цей період року острів гарний – буйна рослинність, чиста вода, багато риби, яку можна придбати у місцевих рибалок недорого. Вздовж доріжок багато ожини. Пізніше дозріють фіги, персики.

Раз на два тижні корабель з берега привозить свіжі овочі і фрукти, але вони відразу розходяться до місцевих замовників. Є кілька ресторанів, але їжу треба замовляти наперед. Багато маленьких продуктових крамничок з невеликим асортиментом.

Туристичний бізнес розвивається. Окультурені кілька місць на острові, які варто відвідати – місце на горі, звідки нібито Алексадер Селкірк (прототип Робінзона Крузо) виглядав кораблі, плазолета де Юнге – місце, де 12 років жив один з команди німецького військового корабля “Дрезден”, який під часПершої світової війни вислідили і розстріляли в бухті англійці, і який там же потоплений, залишки фортеці Санта Клара, що захищала бухту від піратів, і ще кілька подібних місць.

Один з европейців вже багато років живе на острові і шукає скарби. Я зустрівся з ним в одному з магазинчиків, ане на мав досить часу поговорити.

Містечко активно відбудовується після цунамі 2010 року. Правда місцеві кажуть, що старий варіант бу кращий – існував 400 річний історичний дух іспанської культури.

Проблема з інтернетом – єдине місце на острові з WiFi – бібліотека. З двох разів, коли я там був, сполучення було дуже повільне, або зовсім відсуньє.

Цікаво, що Джошуа Слокум (перший мореплавець, що обійшов кругом світу в диночку під вітрилами) також відвідав цей острів у квітні 1896 року. На той час там проживало 45 людей. Тепер – біля 800. Острів йому сподобався до такої міри, що він дивувався, чому Александер Селкірк, який прожив там з 1704 по 1709 роки, взагалі звідти пішов. (Sailing Alone Around The World by Joshua Slocum, 1895)