Все міняється. Сьогодні зранку і до півтретьої дня – штиль. Скинув основний вітрило, бо почало хлопати – і правильно зробив, бо вітру небуло довго.
Нарешті виспався після штормової ночі. Прийняв душ, опріснив воду, зварив обід на кілька днів. Змив сіль в кокпіті.
Раптово почав писати сигнал малої глибини. Я вже знаю цей симптом – під човном риба. Минулий раз то були дельфіни. А тепер, заглянувши у воду, виявив зграю невеликих риб. Вони ховаються від сонця в тіні човна.
Коли заглянув до відсіку, де зберігаються акумулятори, виявилося, що під час шторму зірвало їх кріплення і вирвало шунт для монітора заряду акумуляторів зі стінки, до якої він був прикручений шурупами. Щоб поставити кріплення назад, треба виймати чотири акумулятори, від’єднавши попередньо всі електоичні дроти і кабелі. Посеред океану це досить неприємна справа. Я закріпив їх іншим способом – прикрутивши кусок дошки перед ними, підставивши під неї товсті пластикові куски, щоб підняти вище.
Вирвало також одну з трьох ніжок кріплення відтяжки гіка до щогли. Непевно коли гік різко перекидало з однієї сторони на іншу. Мене зажди лякали ці перекиди своєю силою. Відомі випадки, коли удари гіка збивали людину у воду, якщо вона за зірвалася і не пригнулася вчасно. На Енеї ця небезпека менша, бо гік розміщений високо, але шкода проявляється іншим способом. Кріплення функціонує, але при нагоді треба буде приварити зламану ніжку і уникати подібних перескакувань гіка. На жаль, в критичних ситуаціях це не зажди можливо.
Ще тиждень тому, замітив, що лівий трос, який іде від середини щогли до палуби, почав псуватися. Дві його сталеві нитки проржавіли від соленої води і часу і тріснули. Це знак, що треба міняти трос. Звичайно їх міняють з обидвох сторін.
Хотів випробувати штормовий стаксель, але десь в середині щогли заїло підйомний канат – рухається тільки в одну сторону. Це – ремонтний проект для Аргентини.
Після Аргентини в плані подорожі – Чілі. В обох місцях розмовляють іспанською мовою. Кілька днів тому почав вчити іспанську, бо без мови складно і нецікаво.
У південній півкулі починається літо, коли у північні – зима. Але на довготі 27 градусів, де я тепер знаходжуся, під вечір і вночі холодно. І холоднішає з поступом на південь.
А поза тим – все добре: вітер помаленьку росте, хвиль ще нема і ми рухаємося плавно на заході сонця. Скоро зійде молодий місяць і зорі густо вкриють нічне небо, нагадуючи, що час від часу варто піднятися труда уявою, подивитися вниз на себе і свої мізерні проблеми, що відчути спокій і впевненість, що все добре так, як є.
З цього приводу зробив чай і викурив сіґаріло – маленьку сигару з Канарських островів.
