На Хорті буду сьогодні вечором, десь біля 10 години. Треба буде заходити в порт втемряві і під вітрилами. Добрався швидше ніж сподівався вчора. Але це коштувало дорого. Оцінюю ці три дні, і особливо останню ніч, як найскладніші. Покищо. Зустрічний Вітер часом понад 30 вузлів, хвилі – понад два метри, короткі зливи. Три рази помовчавши до нитки, коли лазив на ніс човна прив’язувати ті злощасні каністри, в котрий раз. Вони частково відвязалися від постійних ударів хвиль і, коли ніс човна пірнав вниз на хвилі, підскакували на фут і з гукотом падали вниз на палубу. Всередині човна це слухати було неможливо. Рухатися всередині було дуже складно, особливо з однією неповноцінною рукою. Один раз мене жбурнуло так, що пролетів поперек човна від стіни до стіни. Добре, що не попав на гострий кут. Зате бачив вночі місячну райдугу. Не знав, що таке існує. Вона виглядає як півколо, але світового кольору на фоні темних хмар, без інттерференціі на сім кольорів. До Хорти залишилося 15 миль. Каністри знов відвязалися і танцюють на палубі. Треба знайти їм інше місце.